Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ПОНЯТТЯ ДОСВІДУ

1.1. Місце історії поняття серед методів історико-філософського дослідження

1.2. Поняття досвіду як предмет історико-філософського дослідження

1.3. Проблема історії поняття досвіду в історико-філософській літературі

1.4. Джерельна база дослідженн історії поняття досвіду

1.5. Рамки дослідження історії поняття досвіду

 

РОЗДІЛ 2. КОНКРЕТНО-ІСТОРИЧНІ ФОРМИ ВИЯВУ ПОНЯТТЯ ДОСВІДУ

2.1. Початок історії поняття досвіду

2.1.1. Передісторія поняття досвіду

2.1.2. Рамки історії поняття досвіду, закладені в філософіях Канта і Геґеля

2.1.3. Взаємодоповнюваність концепцій досвіду Канта і Геґеля

 

2.2. Межі і зміст тлумачення досвіду в неокантіанстві

2.2.1. Генеза неокантіанського підходу до досвіду

2.2.2. Поняття досвіду в марбурзькому неокантіанстві

2.2.3. Ціннісний горизонт досвіду в баденському неокантіанстві

2.2.4. Прафеномени і багатоманітність форм досвіду. Завершення неокантіанського проекту в філософії символічних форм

2.2.5. Основні риси неокантіанської топографії досвіду

 

2.3. Опис досвіду в прагматичній філософії

2.3.1. Прагматизм Пірса як філософія досвіду

2.3.2. Концепція досвіду в філософії Д’юї

2.3.3. Епістемологія і проблема досвіду у Квайна та Рорті

2.3.4. Прагматична топологія досвіду

 

2.4. Топологія досвіду й аналіз мови

2.4.1. Імплікації теорії досвіду у філософії ідеальної мови

2.4.2. Філософія повсякденної мови і проблема досвіду

2.4.3. Значення аналітичної філософії мови для тополоії досвіду

 

2.5. Самоосягнення досвіду в герменевтиці і феноменології

2.5.1. Концепція історичного цілісного досвіду в герменевтиці Дильтая

2.5.2. Гусерлева феноменологія досвіду

2.5.3. Структури життєсвітного досвіду

2.5.4. Діалектика історичності і фактичності досвіду в філософії Гайдеґера

2.5.5. Горизонт розуміння і відкритість досвіду у герменевтиці Ґадамера

2.5.6. Герменевтична і феноменологічна топологія досвіду

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Зміст:

скачати все     (PDF, 230.17 KB)