скачати все
(PDF, 1.22 MB)

Філософія освіти

Виберіть номер видання: 2005, №1 (1) 2005, №2 (2) 2006, №1 (3) 2006, №2 (4) 2006, №3 (5) 2007, №1 (6) 2008, №1,2 (7)

Зміст:

1. Зміст (PDF, 56.05 KB)

   Зміст випуску
   

2. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів (PDF, 153.06 KB) / Андрущенко Віктор

   У статті розглядаються проблеми, пов'язані з пошуками нової парадигми підготовки людини до життя, яка б забезпечила не лише адаптивне ставлення людини до дійсності, але й розвиток самої дійсності у відповідності до людських вимірів життя. Центром цієї парадигми є освіта, яка розвивається як відповідь на виклики цивілізації і одночасно як відповідь на потреби людини знайти своє місце і можливості самореалізації у новому глобальному просторі. Фундаментальні питання філософського і загальнокультурного рівня розглядаються в статті у зв’язку з адаптацією української освіти до потреб ринкової економіки.
   Ключові слова: мета освіти

3. Філософія освіти: проблеми самовизначення (PDF, 147.67 KB) / Шевченко Володимир

   Стаття розглядає предметне поле філософії освіти. Розмежовуються філософія освіти і прикмети освітньої філодокси, вказується її дезорієнтуюча роль в освіті. Стверджується, що основним завданням філософії освіти є дослідження способів і шляхів навчання людей мудрості, розпізнавання мудрості і глупоти, завжди функціонуючих у суспільстві. Від творення й нарощування мудрості та форм її імітації конституює систему освіти, де офіційна система навчальних установ є лише частина системи освіти. Філософія освіти враховує антитетичність освітнього процесу.
   Ключові слова: реформи освіти, мета освіти

4. Про стан розробки концептуальних засад філософії освіти в Україні та їх впровадження в педагогічну практику (PDF, 131.53 KB) / Лутай Владлен

   Оптимізація розв'язання найгостріших глобальних проблем сучасності стала основним питанням не лише філософії, а й усього людства. У статті розробляється проблема ролі тієї сучасної концепції філософії освіти, яка зможе відіграти суттєву роль у цій оптимізації, зокрема, у становленні в Україні «суспільства знань» та «руху на випередження».
   Ключові слова: українська філософія, реформи освіти

5. Філософія освіти і соціокультурна теорія (PDF, 160.05 KB) / Михальченко Микола

   У статті розглядається місце філософії освіти в соціокультурній теорії, її вплив на освітню політику держави та інститутів громадянського суспільства.
   Ключові слова: соціокультурна теорія

6. Гуманістичний принцип сучасної філософії освіти (PDF, 187.69 KB) / Пазенок Віктор

   У системі методологічних настанов сучасної філософії принцип гуманізму є засадничим. Адже призначення освіти полягає, насамперед, у формуванні відповідальної і совісної особистості, яка здатна утворювати світ справжнього людського буття, подолати ситуацію кризи і абсурду, котра на межі ХХ–ХХІ ст. значно загострилася, набула загрозливих ознак. Нова педагогічна парадигма, яка сформульована ЮНЕСКО («Вища освіта в ХХІ столітті: підходи і практичні заходи»), орієнтує освітню інтелігенцію на необхідність усвідомлення того, що гуманітаризація освіти — нагальна потреба часу. У статті розкривається діалектика осмислення наростаючого значення гуманістичних цінностей і необхідність адекватної модернізації педагогічних стандартів та програм. У контексті еволюції класичної філософсько-педагогічної гуманістики характеризується феномен «неогуманізму», заснованого на інноваційному розумінні сутності людської суб'єктивності і збагаченому новітніми досягненнями філософської та природничо-наукової антропології. При цьому особливо акцентується важливість морально-етичної складової гуманістики. Моральність утворює основу всієї педагогічної теорії та практики, ця ідея — основний концепт статті.
   Ключові слова: гуманізація освіти

7. Теоретичні інтенції і практичний досвід критичної педагогіки (PDF, 143.92 KB) / Радіонова Ірина

   Ідеї критичної педагогіки поширюються наприкінці ХХ ст., що пояснюється автором посиленням тенденцій трансдисциплінарності і політизації сучасного гуманітарного знання. У статті розглядається запропоноване критичною педагогікою розуміння мови можливостей в радикальній практиці, боротьба критичної педагогіки не тільки з різними формами пригноблення, але і за новий тип суб'єктивності, альтернативні форми суспільства. Результати аналізу показують, що критична педагогіка не пропонує детальну програму реалізації своїх ідей, а має, насамперед, сигнальну функцію, проблематизуючи відношення до особистості, влади, можливостей і обмежень суб'єкта.
   Ключові слова: критична педагогіка

8. Громадянська освіта: утопії, моделі, філософії (PDF, 216.06 KB) / Клепко Сергій

   У статті досліджується громадянська освіта як гуманітарна технологія, з'ясовуються її концептуальні засади, реально діючі моделі та можливі її філософські обґрунтування за умов ризику, реанімації і фрустрації демократії. Детермінація розвитку громадянської освіти обумовлюється суспільними ідеалами і установками громадянського суспільства на зцілення «демократичного здоров'я» суспільства. Аналізуючи «необхідні утопії» громадянської освіти — «громадянське суспільство» і «відкрите суспільство», які підтримують парадигму прав людини і зміну уявлень про сучасне призначення держави, автор встановлює реальні моделі громадянської освіти, які практикуються в українській освіті — етатистську, національно-патріотичну і демократичну. На цих засадах розглядаються особливості впровадження громадянської освіти у вищій школі і здійснюється експлікація філософії громадянської освіти в умовах глобалізації освіти як «університету-підприємства». Автор доводить, що за цих умов громадянська освіта повинна здійснюватися в парадигмі багатовимірної громадянськості, а її філософія постає як вирішення проблеми автентичності людини і врахування когнітивної природи влади. У заключній частині статті автор на засадах метаметодології П.Бурд'є моделює некартезіанську педагогіку громадянської освіти, що визначає актуальні напрями освітньої політики на основі переусвідомлення основних меж і ролей «акторів» освіти.
   Ключові слова: громадянська освіта

9. Філософія освіти в епоху постнекласичної науки (PDF, 141.91 KB) / Добронравова Ірина

   Наука як пізнання тісно пов'язана з наукою як культурою, тобто з освітою, відтворюючою самих суб'єктів науки. Неминучий розрив між науковими інноваціями і освітніми традиціями стає особливо очевидним під час наукових революцій. Нині постнекласична наука змінила не тільки систему своїх підстав, тобто тип наукової раціональності, але і опинилася перед проблемою створення некласичного ідеалу раціональності. Все це надзвичайно важливо для філософії освіти, оскільки вона залежить від розуміння людської здатності навчати і вчитися. Дослідження складних систем, що самоорганізуються, які включають людину, стали центральними в постнекласичній науці, особливо в синергетиці, трансдисциплінарній науці про самоорганізацію. Синергетична методологія може працювати в освіті, якщо філософія освіти розглядає її як процес самоорганізації.
   Ключові слова: постнекласична наука, синергетика

10. Формування філософії нанотехнологій і освіта України (PDF, 133.33 KB) / Корсак Костянтин

    Перехід до суспільства знань потребує формування у молоді філософії нанотехнологій. Для цього слід долучити до наявних предметів інформацію про найновіші відкриття точних наук, а також застосувати запропонований авторський варіант принципово нової інтегрованої дисципліни «Природознавство–ХХІ».
    Ключові слова: нанотехнології, «Природознавство–ХХІ»

11. Проблеми педагогіки у світлі сучасної філософської антропології (PDF, 154.77 KB) / Табачковський Віталій

    У статті аналізується процес переосмислення усталених поглядів на людину та культуру в їх освітянському заломленні, перехід від антропології нормативізму і ригоризму та відповідної їй нормативістськи — репресивної педагогіки до антропології та педагогіки сприяння. Окреслюються найболючіші питання означеного перегляду, що становлять зміст авторських міркувань. Зазначається, що філософське осмислення будь-яких антропологічних колізій органічно переростає у соціально-педагогічні роздуми, та робиться спроба розкрити особливості такого переростання у зверненні до порівняльного аналізу класичних та сучасних антропологічних уявлень. На цій підставі виокремлюються наріжні антропологеми сучасної культури, акцентуться увага на особливостях постмодерного бачення феноменів свободи, самості, зустрічі та його значущості для антрополого-педагогічних розмислів.
    Ключові слова: філософська антропологія, педагогіка

12. Педагогічне мислення як регіональна онтологія і епістемологічна ситуація (PDF, 136.35 KB) / Култаєва Марія

    У статті розглядаються можливості педагогічного мислення, яке може бути представлене у вигляді регіональної онтології і епістемологічної ситуації, уточнюється його функціональний потенціал і вплив на інші сфери суспільної свідомості. Розгляд педагогічного мислення у формально-онтологічному і формально-епістемологічному аспектах дає змогу розширити уявлення про внутрішні передумови трансформації педагогічної раціональності.
    Ключові слова: епістемологія, педагогіка, раціональність

13. Відчуження знання як проблема філософії освіти: теорії, практики, парадокси, політики та перспективи (PDF, 139.96 KB) / Гайденко Вікторія, Предборська Ірина

    У статті феномен відчуження знань розглядається як процес переродження, викривлення природи основних функцій освіти, порушення первинної єдності між основними елементами освітньої системи. Аналізуються філософсько-педагогічні альтернативи відчуженню знання, серед яких виділяються ідеї Дж.Дьюі, П.Фрейре і Г.Жиру. Розкриваються недоліки критичної педагогіки. Презентуються спроби викриття прихованого навчального плану в українських шкільних підручниках.
    Ключові слова: відчуження, мета освіти, критична педагогіка

14. Трансформація філософської освіти в контексті соціальних змін (PDF, 164.53 KB) / Лой Анатолій

    Трансформація філософської освіти торкається загальних курсів і всієї системи викладання філософських дисциплін, як для майбутніх фахівців, так і для нефілософів. Для останніх не варто обмежуватись загальними курсами, а залежно від фаху пропонувати філософію права, філософію економіки, філософію мови і т.ін. Потрібно розраховувати на можливість індивідуального вибору студентами-магістрами спецкурсів, які вони можуть слухати разом з вихованцями філософських факультетів. У перспективі необхідно орієнтуватися на викладання філософських курсів загального характеру вже в старших класах гімназій (шкіл), як це робиться у Європі. Перебудова фахової філософської освіти зосереджується, в першу чергу, на блоках теоретичної і практичної філософії. Перший охоплює метафізику, онтологію, філософську антропологію, гносеологію, феноменологію, методологію (філософію) науки і, зокрема, філософію гуманітарних наук. Надзвичайно важливим є блок дисциплін практичної філософії: етика, філософія права, соціальна філософія, політична філософія, філософія культури, філософія мови, філософія історії, філософія освіти, екологічна філософія тощо. Велику роль у сучасній філософській освіті відіграють інституціональні та позаінституціональні чинники, які можна вважати інфраструктурними. Рівень професійної філософської освіти особливо потерпає від слабкої мовної підготовки (особливо в царині давніх мов), незадовільного забезпечення класичними текстами бібліотечних і академічних установ. Суттєвим індукуючим щодо освітніх можливостей можна вважати якість вітчизняних філософських досліджень, ареал яких звузився до критичної межі, а також пов'язану з цим публічність філософського життя, розповсюдженість дискусій на сторінках філософської і науково-популярної періодики. Їх незадовільний стан негативно впливає на мотиваційне тло сприйняття філософської освіти, її резонансність.
    Ключові слова: філософська освіта, реформи освіти

15. «Європейський вибір» у викладанні філософії у вузі (PDF, 133.46 KB) / Ящук Тамара

    Необхідність переосмислення призначеності і функцій філософського знання у сучасній системі освіти в зв'язку з радикальними суспільними перетвореннями в нашій країні актуалізує проблему визначення змісту, структури і спрямованості матеріалу, який має становити основу базових вузівських курсів філософії. «Європейський вибір» як культурно-цивілізаційна орієнтація української перспективи має знайти чітке відображення в освітньому процесі, особливо у викладанні дисциплін соціогуманітарного профілю. Саме курс сучасної філософії повинен стати основним при вивченні філософії у вузі. Він мусить одержати знання про те, як розглядаються в контексті сучасної філософської культури уже відомі йому філософські питання. Курс сучасної філософії як основа викладання філософії в цілому у вузі має містити у собі аналіз основних сучасних філософських систем, долучаючи сюди в ролі рівноправних складових такі провідні течії як аналітична філософія, феноменологія, постструктуралізм, постмарксистські школи.
    Ключові слова: філософська освіта, євроінтеграція, реформи освіти

16. Раціональність як пріоритетна ідея у вузівському курсі філософії (PDF, 132.81 KB) / Ратніков Володимир

    У статті обговорюється проблема викладу вузівського курсу філософії. Виділяються два основних підходи до викладу філософії у вузі — «історико-філософський» і «проблемний». Аналізуються свідчення на користь кожного з них. З огляду на профіль технічних вузів, перевага віддається «проблемному» способу викладу філософії. При цьому курс будується таким чином, що: всі теми курсу концентруються навколо трьох основних проблем — проблеми буття, проблеми людини й проблеми суспільства; весь виклад «пронизує» ідея раціональності. Показано пріоритетність цієї ідеї у викладанні філософії. Докладно розглядаються різні контексти функціонування поняття раціональності.
    Ключові слова: проблемний підхід, реформи освіти, раціональність

17. Пізнання як навчання: спроба історико-філософської розвідки (PDF, 139.57 KB) / Бичко Ігор

    Пізнання істини як вірного (адекватного) знання про навколишній природний і суспільний світ тривалий час (від первісної міфології до філософії кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст.) сприймалося як дзеркалоподібне «копіювання» («схоплювання», «повторювання» і т.п.) людською свідомістю якихось зовнішніх предметних «реалій» («зустріч зовнішнього подібного з внутрішнім подібним» — античність; віднаходження схованого — «сокровенного» — у тексті «Св. Письма» Божественного «одкровення» про світ; «перенесення» з природи, або з об'єктивного духу у людську голову відомостей про об'єктивну реальність — середні віки і Новий час тощо) — «техніка» подібного «виокремлювання», «вилущування», «перенесення» ззовні у людську свідомість «об'єктивної істини» і розумілася як пізнавальний процес. Із виникненням «діяльнісної» (на противагу «дзеркально-відображувальній») теорії пізнання (кантове вчення про «продуктивну уяву», марксове вчення про практику і його прагматиського різновиду, феноменологічно-екзистенційна концепція інтенційно творчого «конституювання» істини та ін.) точки зору на пізнання (друга половина ХІХ — ХХ ст.) утверджується уявлення про суть і джерела істини і формується нова педагогіка як мистецтво навчання творчим навичкам формування істинних знань.
    Ключові слова: епістемологія

18. Національні аспекти філософської освіти в Україні (PDF, 168.02 KB) / Бичко Ада

    У статті розглядаються проблеми становлення та розвитку філософських аспектів освітнього процесу в Україні. Національна специфіка визначається як ментальними особливостями духовної культури народу, так і філософськими ідеями, які запозичені із скарбниці світової культури.
    Ключові слова: українська філософія, менталітет, культура

19. Особливості інтерпретації історії в класичній українській філософсько-освітній думці (PDF, 136.45 KB) / Шакун Наталія

    У статті аналізується тлумачення історії в українській філософсько-освітній думці XVII–XIX ст. з урахуванням тенденцій класичної парадигми європейської культури. Автор вважає, що вітчизняна філософсько-освітня думка класичної доби Модерну в цілому не відрізнялася від західноєвропейських підходів, проте мала свої особливості. Специфіка тлумачення історії в Україні класичної доби, на думку автора, полягає в урахуванні хаотично-безладних процесів і подій, в той час як у західноєвропейській філософській думці вагому роль відігравали механіко-прогресистський та циклічний підходи.
    Ключові слова: Просвітництво, українська філософія

20. Зміна глобальної стратегії мислення і нова концепція шкільних підручників (PDF, 156.93 KB) / Тарасов Лев, Тарасова Тетяна

    Розглядається нова глобальна стратегія мислення, яка заснована на еволюції природничо-наукового знання і відповідає процесу демократизації суспільства, що відбувається у наш час. Оскільки покоління з новим мисленням формуються через навчання, то необхідна зміна стратегії навчання в загальноосвітній школі, що передбачає відмову від «педагогіки примушування» і перехід до «педагогіки співпраці». Для реалізації такого переходу пропонується принципово нова концепція шкільних підручників і модернізація ролі вчителя в навчальному процесі.
    Ключові слова: педагогіка, реформи освіти

21. Contents (PDF, 48.06 KB)

    Зміст випуску англійською
    

22. Наші автори (PDF, 51.91 KB)

    Коротка довідка про авторів випуску
    

23. Вимоги до авторів (PDF, 35.2 KB)

    Вимоги до статей для потенційних авторів
    

скачати все     (PDF, 1.22 MB)