Філософія в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

IV Міжнародний науковий форум

«Простір гуманітарної комунікації»

 28-30 жовтня 2011

в рамках якого

УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ КУЛЬТУРОЛОГІВ

НАУКОВО-ОСВІТНЄ КУЛЬТУРОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО РОСІЇ

ІНСТИТУТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ УКРАЇН

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

проводять

ІІ Міжнародну наукову культурологічну конференцію

«Наука про культуру: "Культурологія, культурознавство, культурфілософія vs Cultural Studies, culturology, humanities"»

 Під час конференції планується обговорити широке коло проблем, присвячених генезису та еволюції культурологічної методології, вираженої у розмаїтті її регіональних та історичних дискурсів (зокрема, західного, російського та українського). Основна мета конференції полягає у спробі створити простір для дискусійного обговорення реальної багатоманітності методологічних підходів до розуміння предметних основ культурологічної науки,  у межах парадигматики «Схід – Захід – Росія – Україна». Знання спільних і відмінних рис різних історично складених дискурсів культурологічної методології є механізмом фахової ідентифікації сучасного культуролога. До участі запрошуються фахівці з культурології,  також дослідники, які працюють у дотичних сферах: філософії, філософії культури, соціології, соціології культури, етики та естетики, релігієзнавства, мистецтвознавства, філології, етнології та етнографії, соціальної та культурної антропології тощо.

Тематика основних секцій:

Напрямок 1. Фундаментальна культурологія

Секція 1. Історія культурологічної думки: Захід та пострадянський простір

• Розмаїття сучасних регіональних підходів до розуміння культурології: порівняльний аналіз. 
• Протокультурологічні уявлення в історії західного соціально-гуманітарного знання від античності до кінця ХІХ століття: проблема культури в інтерпретаціях історіософії, правознавства, політичної думки, мистецтвознавства, філології та інших дисциплін. 
• Відмінність між «термінологічним» та «методологічним» зародженням культурології: поява терміну vs поява парадигми.
• Концептуалізація спеціалізованих досліджень культури у межах соціальної (Велика Британія) та культурної (США) антропології: від Броніслава Малиновськи до Кліфорда Гірца.
• Інституціалізація культурології як «culturology» у творчості Леслі Уайта та її подальша доля в Мічиганському університеті.
• Традиція Cultural Studies у Великій Британії та США. Nationalism Studies, Post-Colonial Studies, Latin-American Studies як продовження цієї традиції.
• Диференціація культурології у європейському текстоцентричному дискурсі: проблема культури в інтерпретаціях герменевтики, філософії мови, постструктуралізмі.
• Вплив Московсько-Тартуської школи Ю. Лотмана та В. Топорова на становлення методологічних засад культурології в СРСР.
• Ідея дослідження культури у філософському аналізі текста М.М. Бахтіна.
• Культурогенетична теорія Е.С.Маркаряна як одна із перших теорій культури у Вірменії.
• Діалогістика В.С. Біблера як чинник розвитку культурології в Росії.
• Проблема культурології як «російської науки» та міфологічна етнізація культурологічного простору.
• Українська культурологія: проблема наукових шкіл та авторських теорій культури.

 Секция 2. Теоретична культурологія

• Перші наукові теорії культури, еволюціонізм, позитивізм, сцієнтизм;
• Культурогенетика в контексті історії вітчизняної культурологічної думки;
• Методологічне співвідношення теорії культури та філософії культури;
• Різниця понять «методу» у вітчизняній традиції і "approach" в англо-американській;
• Постструктуралізм як основа розвитку сучасної теорії культури;
• Ґендерний і психоаналітичний підходи в теорії культури;
• Концептуалізація візуальності: школи і напрямки.
• Еволюціонізм – класичний і некласичний - як фактор генезису і розвитку методології дослідження культури.
• Функціоналізм і культурологія: розвиток наукової теорії культури.
• Культурологічна складова в дослідженнях діалогічної філософії.
• Медіафілософія і медіатеорія: методологічні основи.
• Культурологія та «третя культура» за С. Жижеком.
• Проблема культурологічної дисципліни: етнокультурологія, лінгвокультурологія, морфологія культури тощо як концептуальні конструкти пострадянського простору.

 Секция 3. Історична культурологія

• Формування і розвиток історичної культурології в культурологічній науці;
• Видатні культурологи – історики культури у вітчизняній традиції;
• Культура регіону та етнокультурологія;
• Культурологія Сходу і Заходу і методологічні основи культурної компаративістики;
• Періодизація всесвітнього культурно-цивілізаційного процесу як проблема історичної культурології: методологічні підходи;
• Історична танатологія в культурологічному контексті.
• Історія ментальностей та історична психологія, їх значення для розвитку культурології.

Напрямок 2. Прикладна культурологія

Секция 1. Культурологічна освіта

• Історія культурологічної освіти у вищій школі в країнах пострадянського простору
• Історія викладання курсу «Культурологія», варіації і трансмутації
• Історія культурологічної освіти в сучасній середній школі: порівняння досвіду України та Росії; досвід інших країн
• Культурологія та проблемний підхід в освіті: наближення до світового рівня гуманітарних наук.
• Проекти культурологізаціі освіти і їхні ідеологи: В. Біблер, А. Валіцька, А. Флієр.
• Досвід «школи діалогу культур» (ШДК) в сучасній освіті.
• Інноваційні методики викладання культурології.
• Проблема «лабораторії методів викладання культурології»

 Секция 2. Культурологічні проблеми мистецтва

• Генеалогічне співвідношення мистецтвознавства та класичної естетики з культурологією.
• «Культурологія мистецтва»: зміст поняття.
• Класичне мистецтво в некласичних інтерпретаціях.
• Постмодерністське мистецтво: первинність теорії та інтерпретації стосовно твору.
• Медіамистецтво і проблема його жанрової специфіки (відео-арт, відеоінсталяція, net.art, sms-art, інтерактивне мистецтво, science-art, mobilephone-art, mail-art)
• Теорія моди і її значення в сучасній культурології.
• Кіно, теорія і кінотеорія в культурології.
• Практики культурологічних кінолекторіїв та кіносемінарів.

ПОПЕРЕДНЯ програма конференцІЇ:

Перший день: пленарні доповіді відомих вітчизняних і зарубіжних культурологів.

Другий день: робота по секціях.

Третій день: презентації проектів, видань, круглі столи.

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська

Тези надсилати до: 15 червня 2011.

Підтвердження участі: до 1 липня 2011.

Крім того, до 15 травня Оргкомітет приймає заявки на проведення круглих столів, презентацій, диспутів.

Заявки на участь та тези надсилати за адресою ukr.cult@gmail.com 

Регламент: доповідь – 20 хвилин, дискусія – 10 хвилин. Тези учасників конференції будуть розміщені в Інтернеті заздалегідь на сторінці форуму. Для того, щоб залишити більше часу на дискусії, учасникам пропонується ознайомитися з тезами колег до початку конференції, які будуть розміщені на сайті http://www.pgk.npu.edu.ua/

Учасники можуть подавати заявки на проведення авторських тематичних секцій та круглих столів в рамках конференції. Для затвердження секції та включення її в програму конференції від голови секції потрібно сформулювати тему секції і представити заявки 3-4 основних доповідей по темі, які будуть виголошені на секції.

Оргкомітет уважно та з вдячністю сприйматиме будь-які Ваші ідеї, що стосуються спонсорської підтримки.

Організаційний внесок: 150 грн.

Оргкомітет зможе покрити частину витрат, пов’язаних з харчуванням учасників підчас конференції.

Для учасників передбачена культурна програма.